Від лікарняного коридору до власного затишного дому: історія порятунку пані Надії

Хочемо поділитися історією справжнього спасіння, за якою стоїть величезна робота багатьох небайдужих людей.

Історія Надії Яківни, яка має І групу інвалідності по зору і зовсім не може бачити цей світ, почалася для нас 17 березня 2026 року. Під час чергового виїзду соціального патруля жінку виявили в обласній лікарні. Вона не проходила там лікування, а просто жила в коридорі як бездомна особа — абсолютно незряча, без підтримки близьких та без жодного розуміння, як виживати далі.

Працівники Будинку нічного перебування забрали пані Надію до нашого закладу, забезпечивши її дахом над головою, турботою та цілодобовим доглядом.

В рамках програми реінтеграції бездомних осіб фахівці закладу розпочали складний процес відновлення та збору документів пані Надії. За короткий термін вдалося зібрати повний юридичний пакет:

Отримано ідентифікаційний код (РНОКПП), довідку про доходи з Пенсійного фонду України, відновлено копію довідки МСЕК, взято витяг з реєстру територіальної громади.

Практичний психолог через індивідуальну та групову роботу забезпечував психологичну підтримку в збереженні самоповаги, актуалізації ресурсів та залученні до конструктивної активності в умовах обмеженої мобільності.

 Паралельно наші медичні сестри взяли на себе весь медичний супровід незрячої жінки. Разом із пані Надією вони пройшли повну медичну комісію, здали всі аналізи, отримали необхідні довідки з тубдиспансеру — усе те, що є обов’язковим  для її подальшого влаштування до інтернатної установи.

Завдяки оперативній та злагодженій роботі команди вже 28 травня ми отримали довгоочікувану путівку для Надії Яківни до Сумського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці (с. Подільки).

Самостійно транспортувати незрячу та маломобільну жінку на таку відстань було нелегко. І тут на допомогу прийшли наші постійні партнери — Сумська обласна організація Товариства Червоного Хреста України. Вони оперативно надали спеціалізований транспорт, і в супроводі медичної сестри Будинку нічного перебування  2 червня.2026 року  пані Надія успішно та комфортно дісталася свого нового, постійного і затишного дому.