Бувають історії реінтеграції, які вирішуються за місяць, а бують такі, що вимагають від команди понад рік щоденної, кропіткої праці. Історія нашого підопічного Валерія – це саме такий шлях. Путь довжиною в один рік, де кожний етап став перемогою над безвихіддю. 8 травня 2025 року під час чергового виїзду соціального патруля на вулиці Привокзальній було виявлено чоловіка, який опинився у надскладних життєвих обставинах.
Згодом Валерій звернувся за допомогою до Будинку нічного перебування. З цього моменту розпочалася наша спільна велика робота. Валерій не мав нічого. Крок за кроком фахівці закладу почали відновлювати його юридичний статус:
• Виготовлено новий паспорт громадянина України;
• Отримано витяг з реестру Білопільської ТГ;
• Оформлено ідентифікаційний код (РНОКПП);
• Чоловіка було офіційно зарегистрировано за адресою Будинку нічного перебування та получено витяг вже з Сумської ТГ.
Практичний психолог допомагав подолати бар’єри у вираженні потреб та емоцій, а також м’яко залучав до взаємодії через участь у групових заняттях, які не потребували мовленнєвого навантаження.
Взаємодія з ТЦК та військовий облік: У теперішніх реаліях це один із найскладніших етапів. Нам вдалося отримати у ТЦК та СП військово-обліковий документ для Валерія. А вже в травні 2026 року через застосування «Резерв+» було сформовано официальний витяг про відстрочку від проходження військової служби.
Етап другий: боротьба за здоров’я та статус: Валерій потребував серйозної медичної допомоги. Спочатку ми заклали декларацію із сімейним лікарем, а у серпні 2025 року направили його на лікування до спеціалізованої лікарні. Медичні сестри Будинку нічного перебування пройшли разом із ним повну медичну комісію та складне обстеження. Результат цієї тривалої процедури — 19 листопада 2025 року Валерію було встановлено ІІ групу інвалідності довічно.
Паралельно ми допомогли чоловікові оформити державну соціальну допомогу для малозабезпечених осіб, аби він мав фінансову підтримку. Коли всі документи від паспорта до медичних висновків були зібрані в один великий пакет, ми отримали довгоочікувану путівку до спеціалізованого будинку-інтернату.
Оскільки Валерій маломобільний, шкірна поїздка до лікарняних закладів та державних установ становила для нас справжнім викликом. На цьому етапі неоціненну та неодноразову підтримку нам надавав Благодійний фонд «Рокада» (Регіональне представництво в Сумській області). Вони регулярно забезпечували спеціалізованим транспортом, допомагаючи вчасно доставляти Валерія на всі обстеження, аналізи та комісії.
2 червня 2026 року спеціалізованим транспортом наших партнерів, Сумської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, доставлено Валерія до його нового місця проживання — в с. Підставки Роменського району. Цей рік показавши: соціальна робота — це не просто професія, це марафон терпіння, людяності та віри у те, що кожна життя має цінність.
0 коментарів