Вишивання українського рушника завжди починалося з підготовки матеріалів та настрою вишивальниці. Спочатку підбирали полотно потрібної довжини, вибирали необхідні нитки і голки. Після цього, вишивальниця повинна була підготуватися сама до роботи, налаштовуючись духовно і дотримуючись століттями встановлених правил та ритуалів.
Перед самим початком вишивки рукодільниця брала в руку голку з вставленою в неї ниткою і думала про те, які побажання вона хотіла закласти у вишивку рушника. Таким чином думки вишивальниці накладалися на полотно і вшивалися голкою в рушник.
Таких традицій дотримувались і майстрині територіального центру, коли вишивали рушник, який разом з оберегами передали нашим захисникам із 117 ОбР ТРО.
Сподіваємося, що думки закладені при вишиванні будуть оберігати наших військослужбовців, які в свою чергу роблять все можливе щоб пришвидшити Перемогу!
Слава Україні!
0 коментарів